Замах чи багатоходівка? Як Навальний дискредитував російські спецслужби

Історія з отруєнням головного російського опозиціонера вже тривалий час не сходить зі сторінок світових інформаційних агентств. В Росії небезпечно вести опозиційну діяльність, в цьому переконані абсолютно усі представники демократичних країн, але недоотруєний «новачком» опонент кремлівського режиму викликає багато питань. Головне із них: «Чому він вижив?» Насправді, якщо б за Навального взялися російські спецслужби, для яких немає нічого нового у безжальному усуненні противників режиму, то шансів благополучно дістатися із літаку до апарату ШВЛ в нього не було б. Тут пригадується аналогічний випадок, який стався в Україні зі ще одним критиком Кремля, Аркадієм Бабченко.

Як стало відомо, його вбивство, виявилося нічим іншим, як спецоперацією СБУ, під час якої була виявлена агентура російських спецслужб та було попереджено реальний замах. Очевидно, що в ситуації з Навальним ми спостерігаємо аналогічну оперативну гру, яку ведуть одночасно декілька іноземних розвідок. Її мета – подальша дискредитація та ізоляція Кремля на міжнародній арені та зрив значних для агресора інфраструктурних проектів у Європі. В результаті, крім вищевказаних цілей, була досягнута ще одна, не менш значуща. Російські спецслужби були поставлені у таку ситуацію, при якої вони змушені розкривати методи своєї роботи. А влада, виправдовуючись, створює ще більше інформаційних приводів для звинувачень на адресу Кремля.

Я вважаю, що використання українського досвіду спецслужбами США, Великобританії та Німеччини у боротьбі з агресором можна розцінювати, як велике досягнення СБУ та інших силових відомств України. Більш того, подібна операція свідчить про те, що в європейських столицях не збайдужіли до України та до нашої боротьби проти Росії заради безпеки всієї Європи. Випадок із Навальним – лише один із елементів масштабної роботи всього цивілізованого світу проти варварства та диктатури. Той факт, що саме український досвід використовується для цього, звичайно, говорить багато про що. Наприклад, про те, що із часів Революції Гідності ми рухаємося у правильному напрямку.

На мою думку, ця версія є набагато правдоподібнішою та логічнішою, ніж ті, що поширюються в рунеті безліччю політичних коментаторів. Наприклад, російські пропагандисти говорять про те, що Олексія намагалися усунути амбітні соратники в боротьбі, підозрюють білоруську опозицію, публікують вигадки про банальне алкогольне отруєння тощо. Істину, судячи з усього, ніхто розкривати не буде, подробиці таких операцій зберігаються під грифом «цілком таємно» довгі роки. Але в тому, що кремлівському режиму завдано серйозної шкоди, навряд чи доводиться сумніватися.